І ось на останок і завершення дня вірш, уоригінальний :(Не мій) Любов – це дар, і щоб там не писали,
Про невзаємність, муку і страждання,
Але воістину – безсмертний дух кохання,
Любов – це прояв божого начала.
Любов – це те, що оку не зустріти,
Її покласти в руки не можливо,
Вона не жадібна і не примхлива,
Це те, заради чого варто жити.
Ми часто звинувачуємо долю,
Яка любов дарує нещасливу,
Шукаємо ми десь небесне диво,
А воно в серці жевріє поволі.
Любов не прагне почесті для себе,
Вона не знає вибрики гордині,
Вона цінує правду у людині,
Підносячи відвертість аж до неба.
Любов стирає всю одноманітність,
Вона малює фарбами майбутнє,
І так дано, кохання – незабутнє,
Любов – багатство, ненависть – це бідність.
Ми мусимо радіти в ті хвилини,
Коли любов нам серце зігріває,
Вона ні зла, ні вигоди не знає,
Вона – це шлях до Бога для людини.
Любов – це з світла виткане бажання,
Це запорука вічного достатку,
Любіть завжди і в жодному випадку
Не сумнівайтеся у величі кохання!
B)